ґвалт — [ґвалт] ту, м. (ў) т і … Орфоепічний словник української мови
ґвалт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
валт. — валт. валторна муз. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
ґвалтівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ґвалтівне — Присл. до ґвалтівний … Український тлумачний словник
ґвалт — лту, ч. Пр. Насилування, примус, сильний крик. Люде ґвалту ратуйте! (крик про допомогу) … Словник лемківскої говірки
ґвалтівний — а, е, діал. Те саме, що ґвалтовний … Український тлумачний словник
ґвалтівник — а/, ч. Той, хто ґвалтує (у 1, 3 знач.) … Український тлумачний словник
ґвалтівник — ника, ч. Пр. Особа, яка насилуе … Словник лемківскої говірки
на ґвалт — присл. Ол. Поспіхом, швидко; вкрай необхідно, дозарізу. Ідте ле на ґвалт … Словник лемківскої говірки